ПРИМІТКИ:
Звичаї поховання вельмож пізнього скіфського періоду були вивчені з археологічних розкопок.
Поховання відбувалось у човні або кам'яному кораблі, де померлому приносилось подарунки та
жертвопринесення відповідно з його земним статусом та родом занять. Після кремації на залишках
споруджувався пагорб з каміння, який покривався землею та дерном. Отриманий курган вважався
житлом померлого чи загиблого. Сліди жертвопринесення створили міф, що це звичайне, подібно до храмової гори у Єрусалимі, жертвопринесення. Останні розкопки нерозграбованого кургану довели що залишки людей навколо похованої особи це слуги близького оточення, яких вбивали і клали навколо господаря. Німецькі вчені, які приймали участь у розкопках, повідали що це притаманно древнім німецьким племенам та вікінгам. Таким засобом унеможливлювалось отруєння господаря зрадниками з числа слуг близького оточення. Такі слуги знали що їх життя не довше за життя їх господаря. Використаю нагоду виказати повагу німецькій акуратності. Німецькі вчені визначили вік вуздечки коня з скіфської могили. Вони довели що першими людьми які осідлали коня були скіфи, що мешкали на території України, а не китайці. |