Емський указ

Емський указ

Джерело: Міллер А.І. «Українське питання» у політиці влади та російській громадській думці (друга половина ХІХ ст.). Санкт-Петербург, Алетейя, 2000. Додаток 2; mion.sgu.ru

Емський указ

Висновки Особливої ​​Наради для припинення українофільської пропаганди після виправлення відповідно до зауважень Олександра II 18 травня в м. Емс.

У видах запобіжного заходу небезпечної, в державному відношенні, діяльності українофілів, належало б відповідним вжити надалі до розсуду наступних заходів:

а) У Міністерстві внутрішніх справ.

1. Не допускати ввезення в межі імперії, без особливого дозволу Головного Управління у справах друку, будь-яких книг, що видаються за кордоном на малоросійській мові.

2. Заперечити в імперії друкування, на тому ж прислівнику, будь-яких оригінальних творів або перекладів, за винятком історичних пам'яток, але з тим, щоб і ці останні, якщо належать до усної народної словесності (які пісні, казки, прислів'я) , що видавалися були без відступу від загальноросійської орфографії (тобто не друкувалися так званою «кулішовкою»).

Примітка I. Міра ця була б не більше як розширенням Високого наказу від 3 липня 1863 року, яким дозволено було допускати до друку на малоросійському говірці тільки твори, що належать до галузі витонченої літератури, пропуски ж книг на тому ж говірці, як духовного змісту, так навчальних та взагалі призначених для початкового читання, наказано було призупинити.

Примітка ІІ. Зберігаючи силу зазначеного вище Високого наказу, можна було б дозволити до друку на малоросійському говірці, крім історичних пам'яток, і твори красного письменства, але для того, щоб дотримувалася в них загальноросійська орфографія, і щоб дозвіл давався не інакше як з розгляду рукописів Головним Управлінням справ друку.

3. Заперечити рівномірно всякі на тому самому говірці сценічні уявлення, тексти до нот і публічні читання (як такі, що мають нині характер українофільських маніфестацій).

4. Підтримати газету «Слово», що видається в Галичині, у напрямку, ворожому українофільському, призначивши їй хоча б невелику, але постійну субсидію, ^{[ 1 ]} без якої вона не може продовжувати існування і повинна буде припинитися (українофільський орган у Галичині, газета « Правда», ворожа взагалі російським інтересам, видається за значної допомоги від поляків).

5. Заборонити газету «Київський Телеграф» ^{[ 2 ]} на тій підставі, що номінальний її редактор Сніжко-Блоцький сліпий на обидва очі і не може брати жодної участі в редакції, якою завідують постійно та довільно особи, які запрошуються до того видавницею Гогоцькою з гуртка людей , що належать до неблагонамірного напрямку.

б) Щодо Міністерства народної освіти.

6. Посилити нагляд з боку місцевого навчального начальства, щоб не допускати в початкових училищах викладання будь-яких предметів на малоросійській мові. ^{[ 3 ]}

7. Очистити бібліотеки всіх нижчих і середніх училищ у малоросійських губерніях від книжок і книжок, заборонених 2-м параграфом цього проекту.

8. Звернути серйозну увагу на особовий склад викладачів у навчальних округах Харківському, Київському та Одеському, зажадавши від піклувальників цих округів іменного списку викладачів з позначкою про благонадійність кожного по відношенню до українофільських тенденцій, та відзначених неблагонадійними чи сумнівними перевести у великоруські останніх.

9. На майбутній час вибір осіб на викладацькі місця у зазначених округах покласти стосовно благонадійності цих осіб на сувору відповідальність тих, хто представляє їх призначення, для того, щоб відповідальність, про яку йдеться, існувала не тільки на папері, а й на ділі .

Примітка I. Існують два Високі накази покійного Государя Миколи Павловича, які не скасовані Верховною Владою, а тому зберігають і в даний час силу закону, якими покладалося на сувору відповідальність Опікунів Округ та взагалі навчального начальства, не терпіти в навчальних закладах осіб з неблагонадійним. як між викладачами, а й між учнями. Корисно було б нагадати про них.

Примітка ІІ. Визнавалося б корисним прийняти за загальне правило, щоб до навчальних закладів округів Харківського, Київського та Одеського призначати викладачів переважно великорусів, а малоросів розподілити за навчальними закладами С.-Петербурзького, Казанського та Оренбурзького округів.

10. Закрити на невизначений термін Київський Відділ Імператорського Географічного Товариства (подібно до того, як у 1860-х роках закрито в цьому останньому Політико-економічний Комітет, що виник у середовищі Статистичного Відділення) і допустити відкриття його знову, з наданням місцевому Генерал-Губернатору права клопотати про його відкриття, але з усуненням назавжди тих осіб, які хоч трохи сумнівні у своєму чисто-російському напрямі. ^{[ 4 ]}

в) По III Відділення Власної Його Імператорської Величності Канцелярії.

11. Негайно вислати з краю Драгоманова та Чубинського як невиправних та позитивно небезпечних у краї агітаторів. ^{[ 5 ]}

Примітки

1. На полях приписано, ймовірно, Потаповим: «1000 руб. із сум III жанд., в текст ув'язнення не вводити, а лише мати в міркуванні».
2. На полях приписано: «в міркуванні шкідливий вплив газети».
3. На полях приписано: «це не суттєво».
4. На полях приписано: «надати М. В.Д. увійти в належне. зносини з ким слід щодо дослідження заходів до дав. направлення цієї справи».
5. На полях приписано: «вислати з краю із забороною в'їзду до півдня. губ. та столиці, під секретне спостереження».

Джерела

• Міллер А. І. «Українське питання» у політиці влади та російській громадській думці (друга половина ХІХ ст.)

Вгору